Органели

 

Імунна система людини

 

3D тури по музеях

Ботанічний музей Інституту ботаніки НАН України

Музей метеликів

Зоологічний музей Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Морський музей

Будова та функції дихальної системи

 

Символи генетики

 

 

Загальний план будови клітини

 

Ознаки живого організму в природі

 

ЕКОЛОГІЯ - НАУКА ПРО ДОВКІЛЛЯ

 Обласний конкурс «В об’єктиві натураліста»

Назва конкурсної роботи «Майстри маскування»

Виконав: учень 7-А класу Лебедь Олексій Дмитрович

Керівник: вчитель біології  Коба Ганна Вікторівна

Коротка анотація конкурсної роботи: Тварини й рослини «старші» за людей. Вони довго пристосовувались до життя на Землі і деякі з них досягли дивовижних результатів у різних галузях життя. За тисячоліття еволюції тварини «винайшли» безліч способів зберегти своє життя. Один з них – це використання захисного, маскувального забарвлення. Для того щоб знайти їх у звичайному середовищі існування знадобиться увага й не аби яка спостережливість. 

      За підсумками обласного етапу щорічного Всеукраїнського юнацького фестивалю "В об'єктиві натураліста - 2021" визнано переможців.

В номінації "Краща фоторобота" ІІІ місце посів Лебедь Олексій, учень 7-А класу КЗ "Кам'янсько-Дніпровський НВК" (керівник Коба Г.В.

Ганна Коба

). Такі конкурси допомагають учням глибше пізнати та зрозуміти дивосвіт природи України, сприяють розвитку неоціненної властивості особистості - спостережливості, формуванню екологічної культури, наукового світогляду.

У своїй роботі "Майстри маскування" учень зазирнув у дивовижний неповторний та цікавий оточуючий світ.

Вітаємо Олексія з перемогою! Бажаємо наснаги та нових творчих успіхів!

Матеріали до конкурсу «Енергія і середовище»

Опис екологічної акції «Добридень, Білочко»

Мітоз. Основні процеси.

 

Портретна галерея видатних біологів

 

Портретна галерея видатних біологів

Антоні Ван Левенгук
(1632- 1723)

    Першою людиною, яка заглянула в таємничий світ мікроорганізмів, став голландський дослідник Антоні Ван Левенгук. Талановитий самоучка, що не отримав ніякої освіти, він проводив свої дослідження з виготовленим власноруч мікроскопом дуже ретельно і детально і не без гордості заявляв: "Я намагаюсь вирвати світ з під влади марновірства і направити його на шлях знань і істини."
    Левенгук шукав своїх анімалькулів ("анімалькулюс" - по-латині "звірятко") всюди: в гнилій воді, в твані каналів, у власній ротовій порожнині. Він не знав тоді, що всіх цих анімалькулів буде вивчати та наука, яку він започаткував своїми спостереженнями - мікробіологія.
    Серед численних відвідувачів, які приїжджали до нього, щоб залучитися до таємниць природи і подивитися на дивовижних "звіряток" були англійська королева і російський цар Петро І.. Після цього відвідування Петро І привіз у Росію мікроскоп.
    Левенгук так і ввійшов в історію як один з найбільших експериментаторів свого часу. За 6 років до смерті він написав пророчі слова, прославляючи експеримент: "Варто утриматися від міркувань, коли говорить досвід".

Карл Лінней

(1707- 1778)

    Один з найславетніших учених світу - шведський біолог Карла Лінней.
    До XVIII століття вчені і любителі природи виконали величезну роботу, по всьому світу збираючи і описуючи рослин і тварин. Але орієнтуватись в накопиченому ними океані відомостей ставало дедалі важче. Узагальнив і систематизував ці знання шведський натураліст Карл Лінней. Він заклав основи сучасної систематики.
    Щоб "розкласти по поличках" величезну кількість описів рослин і тварин, необхідна була якась одиниця систематики. Такою одиницею, спільною для всього живого, Лінней зробив вид. Іншим досягненням Ліннея стало встановлення ієрархії систематичних груп. Схожі види він об'єднав у роди, схожі роди - в ряди, ряди - в класи.
    Величезну роботу провів учений за все своє життя. Він не тільки описав біля 10 тис. видів, але і сам відкрив біля 1,5 тис. з них. Його ім'я назавжди залишилось в латинських назвах описаних ним тварин і рослин.

Чарльз Дарвін
(1809 - 1882)

    Англійський учений Чарльз Дарвін створив теорію розвитку живого світу, яка стала основою біологічної науки ХХ століття.
    В 1859 році був виданий основний труд всього життя Дарвіна. Він був названий за традиціями тієї епохи багатослівно: "Походження видів шляхом природного відбору або виживання благо сприятливих порід в боротьбі за життя". В перший же день розійшовся весь тираж цієї книги - 1250 екземплярів, що для тих часів для наукового твору було нечувано. В 1868 році був видана друга фундаментальна праця Дарвіна, а саме двохтомник "Видозміна домашніх тварин і культурних рослин".
    В "Походженні видів..." Дарвін не став детально зупинятися на походженні людини. В 1871 році він випустив окрему роботу "Походження людини і статевий відбір", де розглянув це питання. Висунута в ученні Дарвіна ідея про походження людини від тварин завжди зустрічала найбільше заперечень. Сам Дарвін писав про це: "З жалем думаю я, що основний висновок цього твору про те, що людина походить від менш досконалої органічної форми, буде багатьом не до смаку. Але ж неможливо заперечувати, що ми походимо від дикунів."

                              

                             Грегор Йоган Мендель

(1822 - 1884)

  Грегор Йоган Мендель став фундатором вчення про спадковість, творцем нової науки - генетики. Але він настільки випередив свій час, що за його життя, хоч його роботи і були опубліковані, ніхто не зрозумів значення його відкриттів. Лише через 16 років після його смерті учені заново прочитали і осмислили написане Менделем.
    Мендель ставив свої досліди по успадкуванню з покоління в покоління різноманітних ознак на звичайному горосі. Наукова добросовісність заставила Менделя розтягти свої досліди на цілих вісім років. Він не тільки встановив закономірність успадкування ознак, але й дав цим фактам блискуче пояснення. 

 І нарешті, Мендель зробив висновок, що відкриті ним закони поширюються на все живе, так як "єдність плану розвитку органічного життя поза всяким сумнівом".

Луї Пастер
(1822 - 1895)

    Одного разу на вулицю, де жив французький мікробіолог Луї Пастер, прийшов лист, в якому замість імені адресата стояло: "Тому, хто творить чудеса". На пошті без вагань доставили листа за адресою - Пастеру.
    Розгадка таємниці бродіння, профілактичні щеплення проти багатьох заразних хвороб, в тому числі проти сказу, доказ неможливості самозародження життя - всі ці і багато інших відкриттів пов'язані з іменем Пастера.
    Пастер виділив збудників багатьох захворювань людини і тварин. Найбільш вражаючим тріумфом Пастера стало відкриття ним вакцини проти сказу, вірус - збудник якого був невидимий у тодішні мікроскопи.
    З усіх кінців світу в Париж потяглись вчені і лікарі, які створювали потім у себе на батьківщині пастерівські станції щеплень проти сказу.
    Популярність Пастера, що переміг таку страшну хворобу, була величезна. За міжнародною підпискою було зібрано кошти, на які в Парижі було побудовано Пастерівський інститут мікробіології, відкритий у 1888 році.

Роберт Кох
(1843 - 1910)

     Німецький учений Роберт Кох став одним із фундаторів сучасної мікробіології. Довго і копітко, дуже самокритично перевіряв Кох результати своєї роботи, перш ніж зробити їх надбанням гласності. Він зумів отримати чисту культуру бактерії сибірської виразки. Після цього відкриття Кох став вивчати розвиток іншого важкого захворювання - туберкульозу. В 1877 році він відкрив збудника цього захворювання, помістивши мазок легеневої тканини хворого в розчин барвника. Тільки тоді під мікроскопом ясно стало видно палички бактерій. Вони були названі на честь їх першовідкривача "паличками Коха". Він же був першим, хто зумів сфотографувати бактерії за допомогою винайденого ним пристрою для мікрозйомки.
    Наукова громадськість гідно оцінила значення цього відкриття. В 1905 році вчений отримав за нього Нобелівську премію з фізіології і медицини.
    В 1884 - 1907 рр. Кох відкрив збудників ще декількох хвороб: холери, бубонної чуми, сонної хвороби, правця.

Іван Петрович Павлов
(1849 - 1936)

    В 90-ті роки ХІХ століття Павлов поставив ряд дослідів з вивчення травлення, які стали класичними. Методи досліджень, запропоновані ним, були новаторськими. Нобелівська комісія оцінила результати дослідів Павлова як відкриття світового значення, і в 1904 році ученому була вручена Нобелівська премія, а ще через три роки він був вибраний в Академію наук Росії.
    Але справою всього життя Павлова стало вчення про вищу нервову діяльність. Дослідження Павловим фізіології вищої нервової діяльності (2-ої сигнальної системи, типів нервової системи, локалізації функцій, системності роботи великих півкуль головного мозку і ін. ) спричинили великий вплив на розвиток фізіології, медицини, психології і педагогіки.
       В серпні 1935 року в Ленінграді відбувся Всесвітній конгрес фізіологів. Його президентом був вибраний академік Павлов. Делегати конгресу присвоїли йому почесне звання "princeps physiologorum mundi" - з латини "старійшина фізіологів світу". Це був справжній науковий тріумф Павлова, вінець його діяльності.

Володимир Іванович Вернадський
(1863 - 1945)

    Вернадський став одним із небагатьох учених ХХ ст.., які залишили свій слід в найрізноманітніших галузях науки - в тому числі геології, біології, хімії, філософії. Він став творцем учення про живу речовину і біосферу - учення, яке знаходиться на стику всіх цих наук.
    В своїх наукових працях він писав про ґрунти і мінерали, про рослин і тварин, про людину, час, Всесвіт. Вернадський показав, що життя - не випадковий гість на поверхні земної кори. За його уявленнями, життя - така ж вічна частина космосу як матерія і енергія. Вернадський прийшов до висновку, що життя може існувати тільки в формі гігантської системи - біосфери (в перекладі з грецької - "сфери живого"). Основи свого вчення він виклав у книзі "Біосфера" (1926 р.)
    Багато і плідно Вернадський працював над створенням узагальнюючої теорії еволюції природного середовища і суспільства, що дістала назву теорії ноосфери. На його думку, ноосфера становить новий етап сфери життя, оболонку Землі, перебудовану колективним розумом людства, яка знаходиться під його контролем для подальшого гармонізованого розвитку Землі й людини, як невід'ємної частини нашої планети.

Відео "Шкільні жарти"

 Режисер кл. керівник Коба Г.В

Фільм до тижня історії "Яблуко розбрату". Режисер кл. керівник Коба Г.В

9 листопада – День української писемності та мови

Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства більш нестерпного, як те, що хоче відняти в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків. Відберіть у народу все — і він усе може повернути; але відберіть мову, і він ніколи більше не створить її, нову батьківщину навіть може створити народ, але мови — ніколи; вимерла мова в устах народу — вимер і народ…»- писав видатний український педагог Костянтин Ушинський . Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ми вперше побачили світ. Тут жили наші батьки – тут корінь роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово… У Київській Русі книги цінувалися, як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством. “ Повість минулих літ ” називає книги  “ ріками, які наповнюють всесвіт мудрістю незмірної глибини ”. “ Якщо старанно пошукати в книгах мудрості, – зазначав літописець, – то знайдеш користь душі своїй ”.      День української писемності та мови -  одне з наймолодших державних свят. Його запроваджено 1997 року за ініціативою Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка. Його  відзначають щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті  Преподобного Нестора Літописця.        В НВК «Дитячий садок – ЗОШ І-ІІІ ст.» 10 листопада, було проведено загальношкільну лінійку присвячену цьому святу, яку підготували та провели учні 11-Б класу(кл. керівник Ганна Вікторівна Коба), за участю вчителя української мови та літератури Маргарити Володимирівни Фатєєвої. Слово відкриває таємничість і складність інших наук: географії, історії, фізики, математики… Словом можна передати найтонші відтінки думок і почуттів. Слово віддзеркалює душу народу, його історію. Це дорогоцінний скарб, який   треба примножувати та оберігати. Учні  зібралися  щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну мову. На лінійці учні школи згадали українську поезію, співали українські народні пісні, дізналися багато цікавих фактів про українську мову, а учні молодших класів відкрили для себе українську пізнавальну мультиплікацію .     Діти пишаються тим, що є громадянами нашої країни, належать до такого прекрасного, дотепного народу, мають таку мальовничу Батьківщину, таку співучу багату мову. Помнят все войну лихую, Слово страшное — Афган. 15 февраля в 28-ю годовщину со дня вывода войск из Афганистана, в Каменско-Днепровском районе прошли мероприятия, посвященные этой дате и Дню чествования участников боевых действий на территории других государств. В Каменско-Днепровском УВК была торжественно открыта мемориальная доска в честь воина - афганца, выпускника школы Владимира Коцубы. Так же в актовом зале прошла общешкольная линейка "Помнят все войну лихую, Слово страшное — Афган", которую подготовили учителя нашей школы Путивская Виктория Виталиевна и Коба Анна Викторовна на базе учеников 10Б класса. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття…  Кобзар для України – не просто народний поет, геніальний митець, який наділений багатьма талантами, а національний пророк, людина, яка безмірно любила свою рідну землю.        До мене сьогодні всміхнувся Шевченко  З картини, що там на стіні.  Читає пісні його залюбки ненька,  Розказував батько мені: Як вівці він пас – ще малий був хлопчина,  А виріс – великий дав дар:  Для всіх поколінь, для всієї Вкраїни,  Цю книгу, що зветься "Кобзар".                                                    Леся Храплива                                              Такими словами розпочався захід у НВК, присвячений 202 річниці з дня народження Т. Г. Шевченко. Учні 9-х класів ( класні керівники Бондаренко Т. М. та Коба Г. В.) зустріли гостів у святково прикрашеній класній кімнаті.   На стінах – газети, плакати, які нагадують про життя та творчість українського поета, філософа, художника; прикрашений вишитим рушником портрет Кобзаря. Також була представлена виставка книг Т. Г. Шевченка.     Під час заходу учні та гості з задоволенням подивилися уривок з фільму «Мій Шевченко» (проект каналу 1+1). Чарівні відучи Полєжаєва К., Порошенко Л., Лактіонова О., Васильєва А. знайомили глядачів з цікавими фактами життя великого поета. Хлопці та дівчата декламували поетичні твори Т. Шевченка.  Дерипаско С., Коба Т. і Суханов Ю. підготували сценку про життя маленького Тараса. Про що мріяв Шевченко в літньому саду, дізналися глядачі  з уривку твору Оксани Іваненко «Біла ніч», який прочитала Скорінова Г.   Наприкінці  пролунали вірші Л. Храпливої та В. Симоненка про великого Кобзаря (читали Бікір Г. та Оболенський М.)    Увесь захід супроводжувала презентація, лунала чарівна українська музика.   Впродовж усієї програми учні та гості все більше і все глибше переймалися значенням великого дня 9-го березня, який подарував світові Т. Г. Шевченка – славетного сина великого народу. Минуло 202 роки з дня народження великого поета, але й сьогодні як живий говорить він з нами. Його невмирущі слова є ідеалом для багатьох поколінь.       У росяні вінки заплетені суцвіття       До ніг тобі, титане, кладемо.       Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,       Тебе своїм сучасником звемо.          В. Симоненко